EnglishFrenchGermanItalianPolishPortugueseRussianSpanish
ФШСМ

Служіння спільноти

Реколекційний будинок

Вогонь з неба
Web-студія

Шиндак Ірина

IMG_0265

Шиндак Ірина Володимирівна

Служитель спільноти: співачка, проповідник, перекладач

Народилася 15 січня 1989 року в с. Радча Тисменицького району Івано-Франківської області. Після закінчення школи вступила до Прикарпатського нац-го ун-ту імені В.Стефаника на факультет іноземних мов, спеціальність «Французька мова та література». Успішно закінчила його, зараз працюю учителем англійської мови (під час навчання в університеті вивчала 2 мови) в Радчанській школі. Люблю проводити час з сім’єю, рідними, читати, перекладати (що є не лише професією, але й хобі).

Навернення

Згадую, що весь «мінімум католика» мене навчила бабця – змалку спішила з нею на молебні, хресні дороги, вервички, вивчила всі молитви, які чемно «на колінках» молилися разом з нею. Потім так вже і мама почала ходити до церкви, і сестра. Ще маленькою знаходила в церкві спокій, Божу любов, турботу, підтримку, там навчилася співати, бо ходила до дитячого церковного хору. Але потім, вже в вузі, Бог десь сховався – вийшли наперед турботи, навчання, розваги, прагнення бути найкращою, най-най… Релігійність стала формальною, лише зовнішньою – не було відчуття, що Ісус – живий. І почались – депресії, істерики, зриви, навіть крики на маму, на рідних, як зовнішні, так і внутрішні протистояння: сама нічого не могла змінити, а так хотіла. Сімейні проблеми, особисті розчарування, страхи, плачі – життя десь втрачало сенс, незважаючи на те, що успішна студентка подавала так багато надій… Пам’ятаю, що коли мама плакала, бо переживала за мене, і я це побачила – це дуже боляче вразило. І на дні цієї ями мене знайшов Ісус…

27 листопада 2011 року Школа Євангелізації святого Андрія проводила у Івано-Франківську курс «Нове життя з Богом», де проповідували саме Олесь і Людмила Маргітичі, старші служителі нашої спільноти. Туди мене запросив мій сусід і добрий друг Тарас Дідух. Знаєте, він вже тоді був у спільноті «Святого Миколая», і десь від серпня місяця «вуха мені проторочив» в прямому сенсі того слова про спільноту, молитву, пісні. Але було стільки перешкод, і я ніяк не могла туди потрапити. Нарешті вкінці листопада Бог привів мене на реколекції (чесно – мені вони були «невигідні»: я на той час працювала на приватних курсах іноземних мов, і стратити влітало мені в кругленьку суму, бо працювала і в неділю, а ті гроші потім треба було десь посеред тижня відробити, і з начальником домовлятись, а він не розумів, що то таке – реколекції і отаке….). Але певно Богові було «вигідніше», ніж мені… Я ніколи в житті не забуду першу науку про БОЖУ ЛЮБОВ – знаєте, як руйнується старий будинок – а то отак в мене всередині щось зруйнувалось: Ісус просто огорнув своєю любов’ю моє змучене серце (хоч я й не знала, що воно було таке змучене) і я перший раз в житті забула про роботу, дім, проблеми, переживання, депресію… Пам’ятаю один спокій і тишу, так, ніби всередині Хтось вистелив все м’якою ковдрою і поклав мене на неї спатиJ  В мене сльози текли самі по собі десь 30 хв – всю проповідь, молитву, і потім: я не розуміла, лише ходила і схлипувала, як мала дитина. Але це був Ісус – люблячий Бог, що тоді торкнувся мого серця і повністю змінив моє життя: уявлення про мене, про всіх навколо, перемінив навіть спосіб мислення. Ісус – живий, Він мене спас і я зараз завдячую Йому моїм всім. Слава Господу!

 Спільнота

На спільноту я прийшла одразу після реколекції – знаєте, перше було дуже цікаво: ну що така за молитва, де люди співають, грають на гітарах, підносять руки вгору, говорять Богові все, що мають на серці?!!! А ще був особистий інтерес – а може я там буду співати!!! На мене справила величезне враження перша молитва; вона, пам’ятаю, залишила після себе море сліз, як і реколекції, але я відчула там величезне діяння Боже – всю молитву тряслись коліна, страх піднімати вгору руки десь зник, я стояла зі всіма людьми, ніхто не показував на мене пальцями, потім до мене підійшла Людмила і я відчула себе вдома, в сім’ї. Спокій, мир, безпека не покидали мене ще від реколекцій і я захотіла жити цим новим життям у цій новій «сім’ї». Не хотілось йти додому, було просто добре. Спільнота не була групкою людей, які «круто» вміють молитися – це був сам живий Ісус, Який мене далі вів за руку за собою.  

Свідчення

Бог особисто для мене зробив дуже багато чудес у спільноті і саме за посередництвом святого Миколая і спільноти, за що хочу подякувати Богові. Насамперед те, що Ісус зцілив мене від артрозу правого коліна. Я десь 7 років мучилась від болю в коліні, яке реагувало і на фізичні навантаження, і на зміну погоди, набрякало, набирало рідини. На операцію страшно було йти, і одного разу на молитві було слово знання, що Бог зараз лікує одній особі коліно і я відчула поколювання спочатку, а потім коліно почало само по собі труситися. Через деякий час біль минав і тепер слава Богу вже 3-ій рік я вже не знаю, як воно й боліло…

Потім минулої зими я необережно йшла, послизнулась і впала на копчикову кістку, яку дуже забила. Вона страшно боліла десь 3 тижні, я не могла присісти і під час молитви в Бучачі знову ж таки Бог дає слово знання, що Він зціляє зараз низ хребта одній особі. В той самий момент я відчула тепло в місці болю і біль абсолютно зник на наступний день!!!!

Потім у моєї мами дуже різко був підскочив рівень цукру в крові десь 5 років тому і лікарі не могли його ніяк внормувати – її боліли ноги, відчувала страшну слабкість. Відколи я почала молитися за неї на спільноті, цукор став на місце, ноги боліти перестали, мама добре почувається, вже не приймає ліки. Ще Бог привів до спільноти мою сестру, з якою разом зараз молимося.

Ще одне велике свідчення – Бог навернув та привів до спільноти мого вже теперішнього чоловіка Назара, змінив його і моє життя. Спочатку я сама не вірила, що Бог таке може зробити, але Бог діяв, навіть коли я не вірила… Зараз ми одружені, і чекаємо на ще одне свідчення – нашу дитинку. Дякую Богу за все!

 Очікування

Господь змінив моє життя, і я надіюся, що одного дня Бог приведе на молитву всю мою і чоловікову родину і що Бог буде змінювати мене кожен день, вчити любити, пробачати і виконувати Його волю. Амінь!