EnglishFrenchGermanItalianPolishPortugueseRussianSpanish
ФШСМ

Служіння спільноти

Реколекційний будинок

Вогонь з неба

Шиндак Назар

IMG_0164Шиндак Назар Ярославович

Служитель спільноти: молитовник, проповідник, гітарист 

Народився 17 січня 1988 р. в м. Івано-Франківськ. Закінчив Івано-Франківський Інститут менеджменту та економіки Тернопільського Національного Економічного Університету за спеціальністю Міжнародна економіка. Працюю на заправці ОККО оператором. Вільний час стараюсь проводити з сім’єю, а ще люблю повалятись на дивані, почитати цікаву літературу, також вчусь грати на гітарі.

Навернення 

Народився я в звичайній українській сім’ї. Мої батьки є католиками, але тільки формально, з дитинства пригадую, що до Ісуса і до Його церкви я ходив раз на рік на Великдень, і то тільки щоб посвятити паску і бігом додому. Поки був ще малий, то перед сном молився «Отче Наш» і «Богородице Діво» (мама навчила), але з часом покинув молитися, бо не розумів, що молитва може мені дати. З роками взагалі перестав вірити в Бога, вважав, що Ісус був звичайною людиною і що після смерті життя не має. Все своє життя відчував якийсь брак любові, пустоту в серці, відчував себе дуже самотнім, бракувало батьківською любові, знаю, що батьки мене дуже люблять, але ми якось не вміли давати ту любов один одному і з роками тільки віддалялись, також довго не міг знайти свою половинку, що також відкладало рани на серці. Постійно перебував в депресіях, здавалось, що в цьому світі я нікому не потрібен. Згодом почав вживати алкоголь, спочатку було весело, нові друзі гулянки до ранку, пізніше я вже став залежним від алкоголю. Я працював на роботі, на якій мав непогані гроші і все, що заробляв – пропивав, і тих грошей, що заробляв вже не вистачало, тому на роботі почав займатись забороненими речами, різними хитрощами, грошей став заробляти більше і відповідно більше пив. Не знаю, що б зі мною було далі, якщо б мене не знайшов Ісус.

Я познайомився з однією дівчиною, зараз це моя дружина, яку я безмежно кохаю. Вона ходила до церкви і запросила мене на Службу Божу. Я  не хотів іти, але щоб її не образити ходив з нею. Ми ходили практично кожен день до церкви. Пам’ятаю, як перший раз прийшов на Службу Божу, було трохи незручно – багато людей, всі моляться, а я не вмію. Але відчував якусь радість щось відбулось зі мною: пам’ятаю під час Херувимської пісні тепло яке гріло з середини, мурашки по тілу. І я вже хотів кожен день ходити на Службу Божу. Я нарешті відчув справжню любов, яку так довго шукав, Ісус наповнив  пустоту мого серця своєю любов’ю.

Я вже ходив до церкви, молився, але не причащався, боявся сповіді, так як ніколи ще не сповідався. Пам’ятаю була перша п’ятниця місяця багато людей, люди сповідаються і проповідь отця. Він говорив про важливість сповіді, про важливість причастя, я так тоді хотів прийняти Ісуса, але боявся сповіді, боявся визнати свої гріхи, я так плакав через те, що не зміг тоді посповідатись, але вирішив: все – підготуюсь і піду. 23 грудня 2012 року я перший раз посповідався. Бог дав такого доброго священика, він був дуже привітним, гарно вислухав мене, в його очах я не побачив осуду, якого так боявся, я прийняв перше причастя, я такий був щасливий, що ніколи не забуду цього. Ісус пробачив мені мої гріхи, звільнив від алкоголю, від нечистоти, від пустоти в серці. Дякую тобі Боже за всі чуда які зробив для мене, дякую, що врятував і полюбив, як свого сина. 

Спільнота 

На спільноту Святого Миколая мене запросила моя дружина, тоді ми тільки зустрічались і я через цікавість пішов на молитовну зустріч. Пам’ятаю першу молитву прослави, було трохи незвично: гра на гітарі, люди з піднятими руками. Але як тільки почав молитися  з людьми відчув радість, піднесення, вже й сам хотів піднести руки до Бога, але соромився. На молитві відчув, що Бог зараз з нами, що торкається нас, що любить. Ніколи не забуду людей, які прийняли мене так добре, начебто знали мене все життя. На спільноті ми всі є разом, ми всі єднаємось в молитві. А на молитві Бог діє по-особливому, зціляє від ран минулого, зціляє від хвороб, звільняє від страхів і комплексів, наповняє серця надією, вірою в те, що все буде добре. 

Свідчення 

Ще з дитинства пам’ятаю: часто простуджувався і захворів на гайморит, який не лікував і хвороба перейшла в хронічний стан. Кожної зими мучився страшно: біль в голові, ніс закладений, дихати дуже тяжко, з носа часто ішла кров, ходив до різних лікарів та ніяке лікування не допомагало. Але одного разу на молитві прослави було слово знання, що зараз Бог зціляє одного чоловіка від гаймориту. Я тоді відчув теплоту в носі і дихати стало так легко, Ісус зцілив мене. Ще одним великим чудом є дитинка, яку ми зараз з дружиною чекаємо. Дякую тобі Боже за всі чуда, що робиш для мене. Свідчень є ще багато, кожного дня Бог діє і щось робить в нашому житті. Запрошую всіх до спільноти Святого Миколаю і я впевнений, що після зустрічі з живим Богом ваше життя зміниться. Слава Ісусу Христу.