EnglishFrenchGermanItalianPolishPortugueseRussianSpanish
ФШСМ

Служіння спільноти

Реколекційний будинок

Вогонь з неба
Web-студія

Зародження греко-католицьких харизматичних спільнот

                                   УДК – 265.31/.34 +266.5 

ББК – 86.29                                                                                                                                     Маргітич О. І.

Зародження греко-католицьких харизматичних спільнот на Галичині у 90-х роках ХХ століття

 

У статті висвітлена головна історична особливість зародження католицьких харизматичних спільноту греко-католицькому контексті. Головною особливістю греко-католицьких харизматичних спільнот на Україні є їхня євангелізаційна діяльність.

Ключові слова: харизматизм, харизма, екуменізм, реколекції. 

Постановка проблеми. Головні питання, які висвітлюється в даній публікації є проблеми поєднання тотожності та автентичності харизматичної віднови у Святому Дусі на Галичині в УГКЦ з їхньою національною специфікою та духовною ідентичністю цього руху в цілісній та постійній Віднові у Святому Дусі в Католицькій церкві.

Джерельна база. В 90-х роках харизматичний рух набрав поширення на Україні, що призвело до численних дебатів, як зі сторони теологів, так і зі сторони релігієзнавців, щодо співвідношення харизматичної традиції Римо-католицької церкви з греко-католиками східного обряду. Даний аспект питань досліджували численні богослови і богословські комісії, як національного рівня, так і міжнародного характеру. Зокрема, найвідомішими дослідниками вважаються: кардинал Йозеф Суененс [14], офіційний проповідник Ватикану отець Ранієро Канталамеcса [13], а також неабияку роль в дослідженні феномену харизм та їхнього впливу на суспільство та Церкву відіграли праці кардинала Йозефа Рацінгера.

Отже, головною проблемою сучасних релігієзнавчих досліджень харизматизму є виокремлення його феномену в історичній дійсності в контексті порівняльного аналізу містичної східної традиції та сучасної Католицької церкви. Даний спектр проблем в Україні досліджували ряд науковців зокрема, Сітарчук Р. А. провів фундаменталне дослідження протестанського харизматизму, Титаренко В. В. виявила цікаві особливості щодо релігійного екуменізму, який носить в собі шлях до порозуміння між католицькими та протестанськими спільнотами. Також варто згадати деякі публікації католицьких теологів – о. Ореста-Дмитра Вільчинського [2], та о Олега Максимлюка.

Виходячи зі стану дослідження даної проблеми та її стану в Україні, актуальним є дослідження наступних проблем: аналіз історичних передумов поширення католицького харизматичного руху в Галичині; дослідження можливості співвідношення римо-католицької та греко-католицької харизматичної традиції; простеження майбутніх шляхів розвитку харизматичного руху для екуменічного порозуміння з протестанськими харизматичними рухами.

         Метою даного дослідження є виокремлення історичних особливосте поширення харизматичного руху на Україні в умовах греко-католицької автентичності.

“Віднова у Святому Дусі» в Католицькій церкві, відома також як Католицька Харизматична Віднова, не є одноманітним рухом у світовому масштабі. На відміну від більшості рухів, він не має одного засновника або групи засновників, не має також і “списку членів” [1, c. 120]. Це — дуже різноманітне об’єднання осіб і груп, які здійснюють різні види діяльності, часто незалежно одна від одної, на різних етапах розвитку і з різними акцентами. “Ці особи і групи об’єднує одне і те ж досвідчення – містична Віднова у Святому Дусі”, – як часто зазначає у своїх працях о. Ранієро Канталамесса  [13, c. 306].

Сутність католицького харизматизму в контексті теоретичного дослідження на сьогодні є недостатньо окресленою. Це обумовлено множинністю харизматичних спільнот з їхніми багатьма особливостями. Харизматичний рух спирається на постулат, “що християни – так, як в первісній Церкві – обдаровані харизматами (харизмами), які служать будуванню церковної спільноти” [5, c. 29]. “Відродження в Святому Дусі” згромаджує багато світських людей різного віку і з різних середовищ, які завдяки йому знаходять своє місце в Церкві і в світі. Ці люди створюють молитовні групи кількістю від кількох осіб до кількох сотень. Їх об’єднує досвідчення “хрещення в Святому Дусі – основне досвідчення віри, відоме першим християнам” [4].

          Щодо історичного проникнення католицького харизматизму чи «Відродження (Відновлення) в Святому Дусі» на терени України, то тут є певні дискусійні проблеми. На міжнародній конференції ICCRS-у (Міжнародна Католицька Служба Віднови) у Будапешті в 2002 р. Оксана Остапович підкреслила: “Поява і широке розповсюдження післясоборного руху “Відродження в Святому Дусі” в нашій країні стало можливим  лише в часи відродження церковних структур Католицької церкви на початку 90-х рр. ХХ ст.  Безпосередньо впровадження руху на наших теренах відбулось за посередництвом польських священиків та богопосвячених осіб, які прибули в Україну, щоб відбудовувати Католицьку церкву після руйнації, якої їй завдали гоніння атеїстичного режиму” [7]. Специфічною рисою “Відродження в Святому Дусі” є глибоке впровадження Бога в християнський досвід тих, чия віра ще слабка. Такий ініціаційний характер руху став у пригоді тим, перед ким стояло питання: “Як воскресити віру в Бога у тих людей, які з молоком матері увібрали в себе атеїзм?” [7]

         Перші групи католицького “Відродження в Святому Дусі” зародилися в таких містах, як Бердичів, Вінниця, Київ, Івано-Франківськ, Красилів. Учасники руху належать як до латинського, так і до східного католицького обряду. Згідно з харизмою групи і спільноти “Відродження в Святому Дусі” діють при парафіях.

За іншим твердженням розвиток та поширення харизматичного руху на Галичині розпочався у1993 р. монахи-василіяни з Чехії, які приїхали до Івано-Франківської греко-католицької єпархії і мали кілька зустрічей з парафіянами, говорили про Віднову, В 1994 група семінаристів та світських поїхала до Польщі (Катовіце) на 2 – тижневі реколекції, які проводила спільнота “Емануель” (рух “Світло і життя”) [2, c. 49]. Після цього всі українські учасники вирішили збиратися на спільну молитву у Василіянському монастирі в Івано-Франківську. Група зростала, до неї приєдналися деякі священики. В лютому 1998 отримали благословення єпископа [див. 3].

Процес становлення харизматичних спільнот на Україні мав хаотичний характер. Більша частина спільнот розвивалася за духовною взаємодією з римо-католицькою формацією. Численні лідери з Івано-Франківська, Львова, Дрогобича, Тернополя, переживаючи «хрещення Святим Духом» організовували молитовні осередки у своїх рідних містах. За відсутності контакту між собою, вони носили локальний характер і розвивалися автономно. Однією з перших груп Віднови в УГКЦ була спільнота о. Тараса Галавая у м. Івано-Франківську, які збиралися на молитовну зустріч у монастирі о. Василіян. З неї згодом вийшли відомі лідери спільнот Оксана Остапович, яка заснувала спільноту «Як Марія»; о. Дмитро Григорак (Апостольський адміністратор Бучацької єпархії); о. Олег Максимлюк, засновник та лідер спільноти «Скеля святого апостола Петра», Орися Іваночко та ін. [див. 3]. Виходячи з історичної хаотичності становлення харизматичних спільнот, та враховуючи їх одночасне зародження в інших християнських церквах, вбачаючи цю спорідненість та пневпатологічну автентичність, можна виявити містичну природу харизматизму [див. 8, с. 37].

Однією з найвідоміших харизматичних спільнот – є «Як Марія», яка є однією з найбільших спільнот в УГКЦ і яка є приналежною до всесвітнього католицького руху Віднови у Святому Дусі, який Папа Іван Павло ІІ назвав «знаком надії» для всіх людей. Вона розвивається у лоні української греко-католицької Церкви з вересня 2001 року. У той час близько 30 учасників «Школи Християнського Життя та Євангелізації» (ШХЖтЄ), молитовних груп, молодіжної спільноти «Лицарі милосердя» “…почали шукати Божої волі у тому, як створити середовище для зростання віри і яким має бути цей простір, як поширювати євангельські цінності у координатах різноманітної сучасної культури” [10].

У 2003 році Ординарій Івано-Франківської єпархії УГКЦ Кир Софрон Мудрий ЧСВВ затвердив статут спільноти, призначив духівників – о. Мар’яна Атамана і о. Романа Терлецького. Форамаційною особливістю даної спільноти є те, що її члени щотижня зустрічаються при парафії на молитві прослави і у малих групах. Спочатку зустрічі відбувалися в Катехитичному центрі при Катедральному соборі Святого Воскресіння УГКЦ у м. Івано-Франківську, а зараз члени спільноти збираються щочетверга у каплиці Святого Андрея Первозванного. З 2000 року чотири рази на рік проводять реколекції «Школи Християнського Життя…» та зустрічі для подружніх пар, співпрацюючи з греко- та римо-католицькими спільнотами Віднови України та Польщі. У 2001-2004 р.р. спільнота брала активну участь у проведенні молодіжних прощ до Крилоса, Зарваниці, Гошева. Щороку відбуваються паломництва до Вадовіц (Польща) на Форум молоді, на Всесвітні зустрічі молоді з папою. Під час Великого посту члени спільноти організовують години зустрічі з Євангелієм у школах Івано-Франківська. У 2003-2006 р.р. спільнота стала організатором загальноміських проектів Днів духовної віднови міста (вересень 2003 – шоу-програма «Ти не один») [10], християнських католицьких концертів «Єдиному Богу» (серпень 2004), «Два народи — один дух» (серпень 2006, травень 2007). Співпрацюючи із католицькою спільнотою «Ісус любить тебе» (Бразилія),  здійснюються переклади та видавництво харизматичної («Вервиця визволення», «Зцілення благословенням», «Ісус відвідує тебе», «Молитви сили»). З вересня 2007 року було започатковано щонедільні зустрічі для старшокласників у дитячому клубі [пор 10].

Щодо «Красилівської» формації, до якої належить спільнота «Як Марія», то вона характеризується  особливою євангелізаційною структурою та метою, з домінування екуменічного потенціалу.

         У 2004 році було утворену нову спільноту Віднови у Святому Дусі у м. Івано-Франківську – «Скеля святого апостола Петра», яку заснував на базі Івано-Франківської Теологічної Академії, отець Олег Максимлюк (у цьому ж році він був призначений владикою Софроном Мудрим, ЧСВВ головним відповідальним за харизматичний рух в Івано-Франківській єпархіїї) [2, c. 72]. Молитовні зустрічі відбувалися у катехетичному центрі при Катедральному соборі, а в подальшому на парафії Різдва Пресвятої Богородиці у м. Івано-Франківську, де згодом утворилися дві молодіжні підгрупи. Отець Олег є лідером усіх груп спільноти «Скеля святого апостола Петра». Спільнота має молитовно-контемплятивний характер і вирізняється наявністю дарів оздоровлення та звільнення [3].

         Паралельно з Івано-Франківськими молитовними групами формувалися також Дрогобицька та Тернопільська харизматичні молитовні групи. Тернопільська молитовна спільнота почала формуватися на базі монастиря отців Редемптористів [3], але згодом молитовна група була змушена перейти до римо-католиків. Дана спільнота згодом була запрошена до Школи Християнського Життя та Євангелізації  на правах “служителів” [3]. Формація даної групи виявляється у сценічно-євангелізаційній практиці, харизмою спільноти є євангелізаційна пантоміма. “Спільнота бере активну участь у проведенні курсу «Альфа», який запропонували проводити на парафії отців Редемптористів у м. Тернополі” [3].

         Також паралельно харизматичний рух розвивався у Львові, де він був локально зосереджений в Українському Католицькому Університеті, згодом, за браком душпастирського провідництва дана група припинила свою діяльність. Зараз у Львові діють три групи харизматичної Віднови, які утворилися на базі Школи Християнського Життя та Євангелізації. “Харизмою даних груп є євангелізація, заанґажування структурному служінні Школи. На базі парафії Володимира і Ольги проводиться курс «Альфа». Цей курс був адаптований для проведення його у греко-католицьких осередках” [3].

         Плодом розвитку та поширення Школи Християнського Життя та Євангелізації є зародження численних маленьких харизматичних груп, які мають в основі «Красилівську» формацію. Дані групи представлені у Ужгороді, Мукачеві, Києві, Хмельницьку, Коломиї та інших міста і села Західної України [12].

         У 2005 році відбулася сценічна євангелізація за участю спільноти «In Spiritu Sanсto» (м. Івано-Франківськ), яка згодом влилася у спільноту «Як Марія» у м. Чорткові Тернопільської області. Дану євангелізаційну програму підготував та очолив о. Григорій Канак. Після чого було створено спільноту «Ось я», зараз дана спільнота має дві підгрупи і бере активну участь у служінні Школи Християнського Життя та Євангелізації [3].

         У 2008 році на парафії Святого Миколая Чудотворця УГКЦ у м. Івано-Франківську було створено нову харизматично-молитовну групу «Спільнота святого Миколая». Концепція даної групи є греко-католицьком варіантом харизматичного фомармаційного центру «Вєчернік» у м. Магдаленка (Польща). Дана молитовна група проводить євангелізаційний курс «Нове життя з Богом» [3]. На молитовних зустрічах є зафіксовані дари оздоровлення та пророцтва. «Спільнота св.. Миколая» має власну греко-католицьку концепцію та є суто харизматичною спільнотою. Учасники даної групи беруть активну участь у міжнародних католицьких семінарах, проводять місії, та активно працюють при парафії.

         Велике пробудження харизматичного руху відбулося під час приїзду в Україну «промоутера ICCRS-у (головного відповідального у справі зв’язку з громадськістю Міжнародної Католицької Служби Харизматичної Віднови)»  Йсифа Лончера у 2004 році. Після проведення духовних реколекцій у м. Золочеві та за рік у м. Львові було створено цілий ряд харизматичних спільнот, які очолив о. Орест-Дмитро Вільчинський. Формування даних спільнот базується на концепції хорватської спільноти «Віри» [ 2 с. 61]. Дані спільноти вирізняється особливою молитовною харизмою. Формування лідерів та провідників спільноти відбувається на традиціях харизматичної школи греко-католицької Церкви [3].

         Висновок. Розвиток та становлення греко-католицьких харизматичних спільнот в Україні відбувались під впливом католицької харизматичної традиції. Саме Галичина стала і є центром розвитку та поширення Католицького харизматичного руху на Україні. Кожна спільнота, яка зародилася у лоні греко-католицької церкви, має в собі поєднання загально католицької харизматичної традиції з автентично-формаційними особливостями та індивідуальним виявом її духовності.

         Загалом, розвиток та поширення католицьких харизматичних спільнот в Галичині приніс велике духовне пожвавлення у житті всієї української греко-католицької церкви завдяки її євангелізаційній та харитативній місії

 

1. Боєчко В. Правда про харизму. – Львів, 2002, – 350 с.

2. Вільчинський О-Д. Католицький харизматичний рух. – Золочів, 2007. – 145 с.  

3. Григорак Д.  Історичні особливості становлення українських греко-католицьких харизматичних спільнот. – www.christiimperat.org

4. Катехизи після євангелізаційних реколекцій. Вибрані тексти. – Івано-Франківськ, 2006.  – 68 с.

5. Мартін Р. Прагнення пізнати Бога. Практична допомога під час особистої молитви , – Львів, 1994. – 160 с.

6. Мюлен Г. Нове життя з Богом. – Львів; Свічадо, 2005.- 235 с.

7. Рагнер К., Форгрімлер Г. Короткий теологічний словник. – Львів, 1996 – 890 c.    

8. Святий Дух. Вибрані тексти. – Івано-Франківськ, 2007. – 49 с.

9. Спільнота Віднови у Святому Дусі УГКЦ «Як Марія». –  www.yakmariya.if.ua 

10. Статут ICCRS. – www.iccrs.org

11. Тардіф Е. Ісус є Месією. – Івано-Франківськ; Фоліант,2005.-130 с.

12. Школа Християнського Життя та Євангелізації. – www.christschool.org.ua

13. CantalamessaR. PiesnDuchaSwietego. – Warszawa, 2003.- 540 с.

14. Suenens Cardinal L.J. L’Espirit Saint. Les Documents de Malines. Tom 1. – Assotiation Fiat, Oppem-Meise, 2001.- 238 s.

 

Marhitych O. I.

Birth greek-catholic communes in Halichina beside 90-h year of the XX age

 

Main history particularity of the generation Catolik charizmatish communes is spoken Beside article with their greek-catholic particularity.The Main particularity greek-roman catholic charismaten communes there is evengelization specialization on Ukraine.

Key words: charizmatism, charisma, ekumenism, rekolektion.